діма зажлобився зранку
на смску, але потім виправдався, що урок в одинадцятиклашок проводив. подумаю,
чи пробачати. я ж принцеска. треба повидєлуватися.
донька замдекана
прочитала мій попередній пост про практику. мені хана, по ходу. привіт, юлю! ;)
спалила сторінку перед
своїми вихованцями. тепер на уроках буде важче робити вигляд серйозної
практикантки, яка кайфує від школи. плюс, один із учнів доліз до мого аску. але
йому вже плюсик, бо він лайкнув мою відповідь про стояк у хлопця і авку мені. між
іншим, я не знаю, як оцінювати своїх вихованців: аудіо в них закриті. шо
робити? знайшла в одного на стіні квін і офспрін. правда, нижче був ще макс
корж. ділємка, да?
за версією нашого
викладача, хороший учитель той, за яким «дітки вервечкою ходять». але зважаючи
на сучасні реалії, я схиляюся до думки, що хороший учитель той, у якого
вконтакті в друзях багато вихованців. запитайте у моєї мами і шведи ляпочкіної.
і ту, і ту діти атакують френдством. а мене ні. виходить, що я фіговий пєдагог.
володя-комік запитав
чи хочу я продовжувати кар’єру
вчительки. відповіла, що із двох
професій, які гідно не оплачуються, я оберу все ж ту, яку люблю. тобто,
письменництво. все ж, нею завжди можна виправдати алкоголізм, наркоманію, випадкові
статеві зв’язки та невідповідність кольорів сумки та взуття.
учора допомагала мамі
зі сценарієм на новий рік у школі. скоріш за все буду співведучою на святі.
школа мене не відпускає.
дуже філософський
вийшов день, я вам скажу. і пости в мене нуднуваті стають. а все через те, що я
пишу і знаю, що мої вихованці можуть тепер це прочитати. ви ж помітили, що я
перестала називати дітей ушльопіками? відчуваю на собі відповідальність за їхнє
майбутнє та психологію тонкої структури дитячої душі. я ж пєдагог, хулє.
Немає коментарів:
Дописати коментар