у понеділок провела
свій перший урок. не в житті, але в якості практикантки.
але перед цим мене
чекав занятний квест: роздрукувати зранку в острозі під час канікул. «віват» не
працює, «магістр» закритий. дякую доброму товстому чоловічкові, який підказав
нам зі шведою, що на пошті теж роздруковують. я успішно справилася з цим завданням
і була допущена до боса: проведення уроку української мови в одинадцятиклашок.
між іншим, я не
настільки геніальна, як шведа. бо та взагалі йшла глагольствувати про антонича,
не знаючи, який у неї урок: перший, третій, шостий.. і чи взагалі їй є сенс ще
йти.
я дуже афігєваю з
себе, але мені справді сподобалося вести урок!!! це ж така влада над людьми. ти
їм кажеш: пишіть вправу. і вони пишуть! кажеш: гей ти, хлопче, іди до дошки. і
він іде! авада кедавра, йож!
не втомлюся
повторювати, що острозькі учні мене дивують. але дивують весь час по-різному.
11-й клас занадто спокійний як для 11-го класу. ніяких шутьох, підколів, уловок.
тут немає солонської а-ля 2010 рік, тому все проходить занятнінько й весело.
плюс, із 17 учнів 10 – високого рівня.
сьогодні учєнішка
почав задвигати щось тіпа прікалюхи, але слава академіку, що я згадала про свою
ролеву гру – вчителька й учні. ледве стрималася, щоб не відповісти хлопчику
так, як усім, а не як 16-річному учню. наш викладач пишався би мною. ахаха.
шутьоха. мною би точно не пишався, бо я розказувала про «сюрреалізм як течію
авангардистського мистецького руху і всіх цих пріколів», «ну там всі ці штуки
почалися з репресіями, чік-чік», «окєй, посидьте тихо», «вийти можеш, але якшо
спитають, то не кажи, шо тебе практикантка відпустила». плюс, відповідати дімі
на повідомлення під час уроку перед дітьми, по ходу, ніхєра не педагогічно. і
шиплячі в мене хрінові. а ще косюк сказала, що я агресивно вітаюся з дітьми. «ти
шо, солонська. це ж діти. ще підуть наябєднічають». косючкою акадємус би не
пишався теж. бо вона своїм ученикам замість «добрий день» каже «даров!»
– о, мій учєнік!
– добрий день.
– даров!
оксана борисівна, між
іншим, непогано справляється з цими малими людішками. у неї 5-й клас і це адський
ад! бо я витримала тільки 10 хвилин, після чого пішла говорити з мамою по
телефону. їх багато, вони неадекватні, активні й агресивні. але найгірше у
косюк на уроці поводимо себе ми із свєткою. хоча ми, на відміну від дітей, які
нічого не шарять у жизні, правильно розгадуємо загадки.
– що не купиш за гроші?
– зарах із методики.
– і вдень, і вночі у кожусі на печі.
– п’яний дід.
– сопе, хропе, чхає. на морозі замерзає, бо
одежини не має.
– п’яний дід
же!
особливо цікаво у мене
вийшла оговорочка «уроди» замість «уроки». свєта сказала, що це по фройду.
але своїм
найголовнішим досягненням за практику я вважаю те, що не матюкаюся на уроках. хоча,
я тільки 2 уроки провела. рано зарікатися.
найстрашніше відкриття
полягає в тому, що мені реально сподобалося вести уроки!!!!!1111 я шокована,
йопти! власть опьяняєт, знаєтє лі. плюс, це кайфово – мати змогу розповідати 45
хвилин дітям про те, в чому реально шариш і дехто з них тебе слухає навіть.
радує те, що в цьому
класі немає тих хлопців, яким ми співали «сучка, падла, соска» в юнеті на дні
народження острадіо. бо тоді мені точно була б хана.
сьогодні взяла список
учнів класу. пошукаю вконтакті їх. хто слухає класну музику, тому вищі оцінки
ставитиму.
Немає коментарів:
Дописати коментар