«кольт пітон» калібру 357

твоя кобура міцно мене затискає, і я виходжу на людну вулицю. повертаю за ріг «кавичаю» й опиняюся якраз навпроти будинку з жовтою стіною. знаєте, сучасній дівчині необхідно мати при собі вогнепальну зброю. деяким подобається носити муляж, щоб просто наганяти страху на чоловіків та викликати заздрощі у жінок. я ж надаю перевагу чомусь схожому на «сміт енд вессон» або ж на іспанську «трокаолу». проте головна умова, за якої кобура револьвера опиниться на мені, – це готовність вистрелити в будь-який момент. неважливо, якої він форми й довжини. якщо револьвер здатен вистрелити тоді, коли я прицілюся і зведу гачок, він буде зі мною.

саме тому хочу, щоб ти став моїм гарантом спокою й недоторканості. саме тому обираю «кольт пітон» калібру 357. саме тому стягую тіло ременями твоєї кобури.

ми грабуватимемо банки і вбиватимемо людей. ти відчуваєш цю пристрасть до виділення адреналіну? відчуваєш, як у мені плавляться твої кулі й розтікаються тілом разом із кров’ю? ми з тобою змінимо світ, повернемо хід історії, як повертають кабріолети круті хлопці у фільмах, розженемо планету, лише якщо ти будеш ліворуч від мене.

мені подобається твоя здатність розрядити весь барабан у тіло того, хто посягне на нашу зону комфорту. з тобою добре, бо не треба думати ні про що: ти все скажеш за мене у випадку форс-мажору. мовчи, револьвере, я говоритиму за обох, а ти відстрілюйся.  я тікаю, а ти вбивай тих, хто за нами женеться. ти ж знаєш, револьвере, мені неважлива довжина твого стволу чи кількість куль у барабані. я тільки хочу знати, що ти завжди будеш тут – ліворуч. що не зрадиш в чужих руках. що перестанеш стріляти, якщо мої пальці відпустять твій гачок. я обіцяю завжди залишати в барабані одну кулю. про всяк випадок. для тебе.

мій «кольт пітон» калібру 357, чия кобура міцно стискає тіло. ти виправдовуєш назву своїми обіймами. навіть не знаю, у що я закохалася: в те, що ти кольт, чи в те, що ти пітон.