Я дуже добре запамятала перші два твори цієї дівоньки. Їх я прочитала на зустрічі з деканом паном Жуковським, ще на першому курсі.
Перший був про ведмежа у клітці, який закінчувався обломом, воно зрозуміло, що знаходиться у зоопарку, а люди за решіткою – вільні, можуть йти куди заманеться. Другий, про навіжену дівчинку, яка думала, що має вагон друзів, насправді ж лікувалась у психіатричній лікарні.
Думаю, що у всіх раптових і не дуже приємних закінченнях вся солонська. Таке враження, що обломи переслідують все її ще не дуже довге, але сповнене враженнями, життя.
Вона написала геніальну казку про кая і герду, до цього не було нічого подібного. Тут навіть без сперечань, адже на парктичній ми навіть не мали чого заперечити.
Солонська влучно бє словами, але видно, що життєвого досвіду іноді не вистачає. Важко описувати те, чого не спробував на собі. Так, одна із сестер бронте колись написала, що головний герой відкоркував шампанське штопором. Іноді таке трапляєтсья у в творах солонської.
На разі у мене все.
Перший був про ведмежа у клітці, який закінчувався обломом, воно зрозуміло, що знаходиться у зоопарку, а люди за решіткою – вільні, можуть йти куди заманеться. Другий, про навіжену дівчинку, яка думала, що має вагон друзів, насправді ж лікувалась у психіатричній лікарні.
Думаю, що у всіх раптових і не дуже приємних закінченнях вся солонська. Таке враження, що обломи переслідують все її ще не дуже довге, але сповнене враженнями, життя.
Вона написала геніальну казку про кая і герду, до цього не було нічого подібного. Тут навіть без сперечань, адже на парктичній ми навіть не мали чого заперечити.
Солонська влучно бє словами, але видно, що життєвого досвіду іноді не вистачає. Важко описувати те, чого не спробував на собі. Так, одна із сестер бронте колись написала, що головний герой відкоркував шампанське штопором. Іноді таке трапляєтсья у в творах солонської.
На разі у мене все.
Немає коментарів:
Дописати коментар