- солонська, мені 21 липня дєнь рождєнія. обіщай, шо напишеш мені тоже якусь ху**ю.
- обіщяю. (с)
починаю сідати творити щось для тебе і розумію, що це марно.
такі люди, як ти, не можуть уміститися в слова з декількох складів. жодні порівняння недоречні, коли треба розказати про щось незрівнянне.
ти більше, ніж написане на папері. ти те, що завжди залишається несказаним. ти між рядків, ти в 25-му кадрі. те, що не побачити.
ти та людина, з якою можна робити найдурнуватіші вчинки і потім про це аніскільки не шкодувати. можна йти купувати цукор в 5 градусів тепла в піжамах і шокувати продавців, стрьомних парубків і автобуси, що їдуть із рівного. можна витанцьовувати в «брамі» з дурнуватими криками і сяючими обличчями під час сесії. можна обдумувати план втечі від косюк за морозивом о другій ночі. а головне, ти та людина, з якою можна помовчати під чай з мелісою і об щоку якої я ніколи не втомлюся тертися.
і якщо вже порівнювати тебе з чимось, то нехай це буде радянська комедія. можливо, режисури гайдая чи рязанова. з чудовими акторами, яких бачив в обличчя частіше, ніж власних друзів. з карколомними трюками, яким ніколи не перестаєш дивуватися. з геніальним сценарієм, який знаєш напам’ять. із дотепними жартами, які сам неодноразово цитував. комедія, яку бачив уже разів із двадцять, маєш на диску, загрузив собі у комп’ютер і все одно щоразу кричиш «ма, тихо! я кіно дивлюсь!», коли її показують по телевізору.
ти – одна із тих людей-магнітів, що тягнуть мене з дому в дощ, сніг і навіть о другій годині ночі за морозивом. твою чеширську посмішку і щоки-персики неможливо не любити.
колись цифра 2011 стане нам смішною і далекою. а в пам’яті у мене залишиться дівчина, що схожа на левицю із золотою гривою.
Немає коментарів:
Дописати коментар